пʼятниця, 13 листопада 2020 р.

Сьогодні – Всесвітній день доброти

Спробуйте бути хоча б трохи добрішими –

і ви побачите, що не в змозі зробити поганий вчинок.

Конфуцій 

У п'ятницю, 13 листопада, у багатьох країнах світу відзначають Всесвітній день доброти, метою якого є «створення більш доброго і повного співчуття світу».

Саме у цей день 1998 року в Токіо відкрилася перша конференція Всесвітнього руху за доброту, у якій брали участь Австралія, Канада, Японія, Таїланд, Сінгапур, Велика Британія, США. Згодом до руху приєдналися й інші країни.

Згідно з дослідженням японських і американських психологів, чим більше добрих вчинків ми робимо, тим щасливішими почуваємось. На думку вчених, хто висловлює свою подяку, ніжність й інші добрі почуття до людей у конкретних повсякденних справах, не лише з великим оптимізмом дивляться на світ, але й фізично почуваються краще і загалом в житті більш гармонійно.

Коли людина допомагає іншим, її мозок виробляє велику кількість ендорфінів, так званих гормонів щастя, також відомих, як природне знеболювальне. Крім того, ендорфіни мають заспокійливий ефект, нейтралізують дію стресу та полегшують депресію.

За роки свого існування День доброти набув своїх добрих і світлих традицій. У цей день у багатьох країнах заведено дарувати квіти та усмішки, робити щирі компліменти та добрі вчинки, говорити приємні слова, адресовані як близьким, так і незнайомим людям.

Відзначати Всесвітній день доброти дуже просто! Все, що вам потрібно — це зробити добру справу. Наприклад:

- сказати теплі слова побратимам;

- привітати товаришів по службі та пригостити їх смачненьким;

- притримати двері для людини, що йде позаду;

- бути ввічливими за кермом;

- організувати для своїх близьких приємне свято;

- подякувати батькам;

- частіше обійматися!

Зробімо цей день сповненим добром разом!

четвер, 5 листопада 2020 р.

9 листопада - День української писемності та мови

                          Як нема без зірок небозводу,

Як блакиті без сонця нема,

                          Так і мови нема без народу,  

                                      і народу без мови нема.

В. Забаштанський 

День української писемності та мови — свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. За православним календарем — це день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця — послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія.

Свято встановлено 9 листопада 1997 року, коли Президент України Леонід Кучма на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства видав Указ № 1241/97 «Про День української писемності та мови».

В Указі зазначено: «Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця».

Тести з української мови та літератури

Вікторина “Солов’їна калинова – українська наша мова”.

Як ще можна перевірити та покращити свої знання мови?

Рекомендуємо український ресурс: 

Мова — ДНК нації (ukr-mova.in.ua)

Там є різноманітні вправи, диктанти, правила, словники. Також вбудована функція перевірки свого тексту на наявність помилок та русизмів. А із “суржиком” борються за допомогою яскравих та цікавих малюнків із простими поясненнями.

ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ ТА МОВИ

вівторок, 3 листопада 2020 р.

3 ЛИСТОПАДА ВІДЗНАЧАЮТЬ 102 РІЧНИЦЮ БУКОВИНСЬКОГО ВІЧА.

      Буковинське віче — народні збори, організовані 3 листопада 1918 року в Чернівцях Українським крайовим комітетом  (Омелян Попович, Осип Бурачинський та інші), утвореним там 25 жовтня 1918 року, як складова частина Української Національної Ради у Львові. На зборах були присутні понад 10 000 осіб з усіх повітів Герцогства Буковина. Збори відбувались на центральній площі міста перед магістратом.

Віче проголосило возз'єднання Буковини Північної (загалом Кіцманський, Заставнівський, Вижницький, Вашковецький повіти, українська  частина Чернівецького і Серетського повітів та переважно українські громади Сторожинецького, Радовецького та Кимполунзького повітів) із Західно-Українською Народною Республікою та злуку з «Великою Україною». Віче також висловило протест проти спроб Румунської національної ради, створеної 27 жовтня 1918 року у Чернівцях, оголосити всю Буковину «румунською землею».

Буковинське народне віче – важливий акт у процесі національно-державного визначення конституційним шляхом української частини Буковини. Нехай же звитяжна боротьба українців Буковини у листопаді 1918 року за свою незалежність і державність додає нам зараз більшого завзяття, наполегливості, творчої праці у будівництві нової, вільної, суверенної України.  

З нагоди Дня Буковинського віча ми  запрошуємо користувачів до перегляду матеріалів виставки  "Народне віче Буковини", яка представлена в нашій бібліотеці.



пʼятниця, 23 жовтня 2020 р.

"Тільки час не гає часу…»

                                   "Тільки час 
                                не гає часу…»

Жуль Ренар

  …Час справді не гає часу. І не проходить безслідно. З часом змінюється багато чого. Час жорстоко нищить  усе матеріальне, тлінне. Але ми, люди, маємо зробити все, щоб час не знищив пам’ять про тих, хто  ходив по нашій землі, хто прикрашав її і трудився на ній. Хто захищав її.  Хто дочасно пішов у землю. І, на жаль, часто  не у свою, рідну, а десь далеко і не по своїй волі…

   Наближається річниця трагічної дати для нашого села – 80 років масової депортації наших односельчан на каторжні заслання. Почалися ці депортації у березні 1941року, пік їх припав на червень 1941р., коли жінок з дітьми відправили до Казахстану, молодих жінок до Сибіру, а  чоловіків до Устьвимлагу Комі АРСР Російської Федерації. Ще одна хвиля депортації сталася у серпні 1944-го, коли багатьох чоловіків з Вовчинця  забрали у так звану «трудову армію» на відбудову Біломор-Балтійського каналу.

            Після зняття грифу «секретно» з багатьох матеріалів КДБ ми маємо досить літератури, де описуються події того страшного часу. Використовуємо її. Мої активні читачі та помічники у підготовці заходів емоційно сприймають матеріали  цієї теми. Та все ж, здається, що це було «десь», що це було з «кимось».  Ми ознайомилися з першою книгою «Реабілітовані історією. Чернівецька область», де наведено 145 прізвищ вовчинецьких людей, які зазнали репресій. Це були знайомі нам прізвища, та уже невідомі люди. На жаль… Тому ми з читачами бібліотеки відправилися до Старововчинецького краєзнавчого музейного комплексу, де завершено реекспозицію залу «Жертви тоталітарного сталінського режиму». 

   Цей зал  справді наповнений болем і горем. Сотні фото наших односельчан. Зберігаються записані спогади свідків та учасників тих подій. Кожен куточок цієї зали було детально продумано. Це тьмяне світло, яке проникає через вікно   залу – це мрія  про повернення додому. На жаль, їхня надія обмежувалася гратами на вікнах та колючим дротом.

Це дуже масштабна кропітка робота. У ході пошукових робіт  гуртківці освоюють і використовують різні методи досліджень. З роботи учнів видно, що її виконання  вчить їх працювати з  науковою літературою, бібліографуванням, умінню аналізувати й критично оцінювати прочитане, виділяти найважливіше,  проводити опитування. І щоб краще зрозуміти, відчути те лихоліття, учні перевтілюються в образи односельчан того часу, відтворюють події тих часів.

Великою цінністю проведеної роботи є те, що всі ці матеріали можуть розповісти усім бажаючим про  ті страшні часи. А читати спогади свідків без сліз неможливо.

Особливо великої вдячності заслуговують директор музейного комплексу на громадських засадах Вінтоник Ольга Георгіївна та керівник гуртка «Юні екскурсоводи-музеєзнавці» Глибоцького ЦТКСЕУМ Гищук Лідія Петрівна. Вони доклали максимум зусиль, щоб відтворити ті страшні часи, які пережили наші  предки.

На жаль, у вітчизняній історії було багато трагічних сторінок. Але те пекельне полум’я загартувало українську націю. Ми згадуємо минуле, щоб не допустити чогось подібного в майбутньому.



Засідання круглого столу на тему «Публічні бібліотеки Буковини: сучасний стан, проблеми, вектор розвитку»

22 жовтня бібліотека села Старий Вовчинець взяла участь в онлайн-режимі у засіданні круглого столу на тему «Публічні бібліотеки Буковини: сучасний стан, проблеми, вектор розвитку». 

З привітальним словом виступила директор ЧОУНБ Наталія Філяк. Засідання відбулося  за участю заступника голови Чернівецької обласної державної адміністрації Ірини Ісопенко, яка розповіла про діяльність публічних бібліотек, вказала, що зараз мережа публічних бібліотек зазнає змін і потребує моніторингу та оновлення. «Навіть пересічна сільська бібліотека може стати сучасним інформаційно – освітнім комунікативним центром за умови творчого підходу працівників та фінансової підтримки органів влади» - вважає Ірина Ісопенко.

четвер, 22 жовтня 2020 р.

"Кейс бібліотечних практик для забезпечення потреб місцевих громад"

21 жовтня завідуюча бібліотекою Віра Кінащук взяла участь у онлайн школі бібліотечних інновацій на тему: "Кейс бібліотечних практик для забезпечення потреб місцевих громад", яку  проводила ЧОУНБ ім. Івасюка.

Спеціалісти обласної  бібліотеки надавали рекомендації, фахові поради на теми: "Публічна бібліотека: трансформація іміджу", "Бібліотека ОТГ: новий формат існування", "Кращі практики роботи бібліотек України в умовах ОТГ", "Базова мережа бібліотек області: сучасний стан", "Урізноманітнення спектру послуг: читання дітей в умовах децентралізації" та ін.

             Переглянуто цікавий моніторинг "Інноваційні послуги бібліотек: онлайн сервіси для громади"," Адвокації: сучасна бібліотека - спільна громада".

вівторок, 13 жовтня 2020 р.

14 жовтня - День захисника України


За нашу рідну Україну,

Що зберегли за всі віки -

Низький уклін і тричі "СЛАВА!"

Українські захисники!   

           14 жовтня українці святкують відразу три свята: День захисника України, День Українського козацтва та свято Покрови Пресвятої Богородиці.

З нагоди свята вітаємо усіх, хто носить високе звання захисника України. Шлемо щирі вітання ветеранам, учасникам війни, військовослужбовцям, воїнам запасу, батькам та матерям солдатів та зичимо здоров'я, добра, щастя, злагоди Вам та Вашим родинам.