Кожний з нас нехай
працює,
Бо настала вже пора!
Гей! Возьмімся всі до
діла,
Щоб пропала доля зла!
Сидір Воробкевич (1836 – 1903) – український письменник, композитор, музично-культурний діяч, православний священик, педагог, редактор часописів Буковини, художник. Мав псевдоніми: Данило Млака, Демко Маковійчук, Морозенко, Семен Хрін, Ісидор Воробкевич, С.Волох та інші.
До ювілею видатного митця бібліотека підготувала книжкову
виставку«Сидір Воробкевич: талант бути вірним своєму
народу».
На експозиції представлені видання про життєвий та
творчий шлях митця.
Народився 5 травня 1836 р. в місті
Чернівці в сім’ї священика, вчителя богослов’я, брат Григорія Воробкевича.
Літературна спадщина
складається з новел, оповідань, історичних поем, віршів, драматичних творів,
науково-популярних статей та рецензій. Результатом величезного захоплення
Воробкевича історією козацтва був цілий ряд історичних поем і дум. До 1868 року
він оспівав воєнні пригоди майже всіх козацьких гетьманів і славних козаків
України ХVI - XVII ст. Свої співи про них письменник називав думами або
баладами. Це такі як: “Іван Підкова”, “Мурашка”, “Скалозуб”, “Нечай”, вони
включились у шкільні читанки та підручники і виходили окремими брошурами.
Перші інструментальні
твори написані для цитри, гітари,
фортепіано.
Особливе місце в
хоровій творчості Воробкевича займає його музика на тексти Шевченка. А також
композитор працював і в галузі вокального
камерного ансамблю. Найбільш популярні його дуети – “Чом, річенько
домашня, так пливеш поволі?” на слова Я.Головацького (мелодія народна) та два
оригінальні дуети для сопрано й тенора з супроводом фортепіано: “Соколом,
вітрами в Карпати летім!” і “Дуб і калина, хлопець і дівчина”.
Помер Сидір Воробкевич 19 вересня 1903
року в Чернівцях.
За словами І.Франка, С.Воробкевич був
одним з "перших жайворонків нової весни нашого народного
відродження".
Немає коментарів:
Дописати коментар