" Книга.Читання. Бібліотеки" -під такою назвою 23 березня в Чернівецькій обласній універсальній науковій бібліотеці відбувся круглий стіл, де прийняли участь бібліотекарі громад Чернівецької області. Участь прийняла і бібліотекар Старововчинецької філії КЗ "Публічна бібліотека Кам'янецької сільської ради".
Про книгу, як інструмент для відповіді на безліч запитань, роботу книгозбірень в умовах повномасштабного вторгнення, їх актуальність і важливість - ці та інші питання обговорювалися на круглому столі.
Всі учасникидізнались про нові можливості для бібліотек, обговорили питання формування фондів, нові методи промоції читання, реалізацію стратегії розвитку читання в кожній громаді нашої області.
«Сьогодні бібліотека набуває нового значення та змісту, започатковує новіформи роботи, тому схожі круглі столи заплановано проводити впродовж року і в територіальних громадах області» - зазначила начальник управління культури Чернівецької ОДА (ОВА) Олена Боднар.
Полковник Василь Іванович Телегуз, наш односельчанин, випускник Старововчинецької школи 1981 року, загинув у боях за свободу і територіальну цілісність України 21 березня 2022 року. Минув рік. Рік жалю, болю та розпачу...
Сьогодні, 21 березня, було проведено Годину пам’яті з нагоди роковин з дня загибелі полковника Василя Телегуза «Він найбільше любив Україну».
Рік без найдорожчого чоловіка, дбайливого татуся, найулюбленішого дідуся, старшого брата, досвідченого військового з великої літери Героя полковника Василя Телегуза.
Вшанували пам’ять всіх загиблих, які віддали життя в боротьбі за волю та кращу долю України хвилиною мовчання.
На заході були присутні дружина, дочка, син, невістка та внук Михайлик, сестри Ольга та Домніка. А також родина, однокласники, друзі, сусіди, знайомі.
Зі слів ведучої присутні дізнались про весь життєвий шлях Василя Івановича. Друзі, однокласники, сусіди зі сльозами на очах говорили про втрату доброї, хорошої, чуйної, працьовитої людини.
На заході був присутній полковник Андрій Зорій, який висловив співчуття родині та говорив теплі слова про досвідченого військового Василя Телегуза.
Щирі співчуття родині висловив керуючий справами Кам’янецької сільської ради Вадим Закревський. Староста сіл Старого Вовчинця та Білої Криниці Лілія Заболотнюк повідомила, що за клопотанням жителів вулицю Томова було перейменовано в пам’ять полковника Василя Телегуза.
На годині пам’яті звучали вірші, пісні про війну в Україні з вустучасників художньої самодіяльності.
Щороку у березні світ відзначає Всесвітній день поезії.
Щоб привернути увагу суспільства до поезії як до джерела відповідей на багато питань людства, як до мистецтва, повністю відкритого людям, на 30-ій сесії ЮНЕСКО у 1999 році було прийнято рішення: 21 березня кожного року відзначати Всесвітній день поезії.
Поезія… Таке коротке і змістовне слово! Вона і втішить, і пригорне, і приголубить. Поетичне слово здатне проникати в таємниці людської душі, закликати людину мислити образами, допомагає спілкуванню, розширює кругозір.
Бібліотека запрошує до перегляду книжкової виставки « Поезія - це скарб усіх віків, це діамант величиною в слово!"
Поезія – це найпрекрасніше в людині, що єднає всіх задля утвердження цього прекрасного в житті. Любімо поезію, відчуваймо її гармонію, дихаймо нею, аби змінювати світ на краще!
19 березня день народження Ліни Костенко - однієї з моральних авторитетів нашої нації. Шевченківської лавреатки, премії Антоновичів, Ордену Почесного легіону - найвищої нагороди Франції.
У неї всенародна любов і шана, її читають і щодня цитують в соцмережах.
Цього дня стільки людей щиро бажають іменинниці здоров"я, довгих років життя і творчого натхнення, нехай Господь почує.
"У кожної нації своя хвороба. У росії - невиліковна", - написала багато років тому Ліна Костенко.У цьому переконалися усі, кому не вірилося.
У радянські часи вона брала активну участь у дисидентському русі, за що була надовго виключена з літературного процесу. "Епоха несприятлива - ламала іще в колисці геняім хребти"- написала колись Ліна Костенко, але їй хребет зламати не змогли. Понад 15 років вона писала "в стіл", її не друкували, але вона вистояла.
Їй чужі нагороди, регалії: "Політичної біжутерії не ношу". Вона відмовилася від звання Героя України, яким хотів свого часу нагородити Президент України Віктор Ющенко.
Її перший прозовий роман "Записки українського самашедшого" майже цілком "розібрали" на цитати. ЇЇ вірші давно стали піснями.
Довгих років життя і творчої наснаги нашій геніальній поетесі.
Наталя
Забіла — поет, казкар, драматург. З дитинства вона писала вірші, казки й
оповідання. Писала, як пізніше зазначала, «сама для себе, не надаючи серйозного
значення цій справі й аж ніяк не гадаючи робити з цього свою основну професію»
Близько
двісті книжок для дітей, переважно для дошкільного та молодшого шкільного віку,
видала Наталя Забіла за час своєї літературної діяльності. Великою популярністю
у юних читачів користуються збірки: «Під ясним сонцем» (1949), «Веселим
малюкам» (1959), «У широкий світ» (1960), «Оповідання, казки, повісті» (1962),
«Стояла собі хатка» (1974), «Рідний Київ» (1977, 1982), а також «Вибрані твори»
в чотирьох томах (1984).
Особливе
місце у творчості письменниці посідають віршовані казки – такі пісенні, легкі,
цікаві. Читати за посиланням