Співати почала ледь не з колиски, вишивати – як
тільки мати навчила голку тримати в дитячих пальчиках, а вже згодом звикла й до
всілякої селянської праці.
Важке життя випало на її долю. В 24 роки залишилася вдовою з маленькою донькою на руках. Не покладаючи рук, працювала у колгоспній ланці, куховарила на сільських весіллях. І майже жодного дня без пісні, без вишивання.
Фрозія Іванівна понад 30 років була учасницею
народного аматорського фольклорного
колективу «Вишиванка», знає сотню українських народних пісень.
Нагороджена премією ім. О. Кобилянської у номінації «Народне мистецтво» (2007
р.), неодноразово виступала на сцені
рідного села, на різних фестивалях у селищі Глибока, Чернівцях і навіть на
столичній сцені палацу «Україна».
Ми щиро вітаємо Фрозію Іванівну з ювілеєм.
Нехай
Господь Бог подарує многая літа у доброму здоров’ї, щасті, благодаті,
щоб Янголи Божі Вас берегли.
Усіх земних благ та міцного здоров'я!!!
Немає коментарів:
Дописати коментар