ГРИНЧУК ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ

 

Гринчук Олександр Миколайович

(1989 – 2022)

Народився 19 лютого 1989 року в селі Біла Криниця. Навчався спочатку в початковій школі рідного села, а потім в Старововчинецькому ліцеї. Після закінчення школи, поступив в Чернівецький ліцей №4 за фахом маляр-штукатур. З 2008 по 2010 рік Олександр служив на строковій службі в ЗСУ у 300 полку.

В 2014 – 2016 роках  брав участь в антитерористичній операції на сході України. В 2016 році вступив на контрактну службу ЗСУ. Олександр був поранений в зоні АТО.

В перший день повномасштабного вторгнення Олександр пішов разом з двома братами на війну. Він служив в 10-ій гірсько-штурмовій бригаді з одним з братів — Євгеном. ПОЗИВНИЙ – ФАНТІК. Був гранатометником. Олександр загинув через артобстріл неподалік Сєверодонецька. Вони були в окопі, коли туди влучив снаряд. Олександру було 33 роки. Євген отримав контузію, але він зміг привезти тіло брата додому. Молодшого брата Дениса поховали на початку березня, який загинув 28 лютого.

У Білій Криниці Чернівецької області на колінах зустрічали загиблого військового Олександра Гринчука 27 червня. Вдома з Олександром прощались мама, дружина, сестра та троє братів, які не служать у війську. Поховали в рідному селі.

"Був у Харкові, Луганську, Донецьку, Запоріжжі. Останній виїзд став прощальним виїздом", — каже брат загиблого Максим Гринчук.

У загиблого військового залишилися мама, дружина та 8-річна донька Кароліна.

Нагороджений медаллю «Патріот України», відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції», почесною відзнакою  «Вдячна Буковина»

 Три брати пішли у військо, двоє — загинули. На Буковині попрощались з Олександром Гринчуком

У родині Гринчуків на Буковині поховали другого сина, який загинув через російське вторгнення