«Жертви тоталітарного сталінського режиму»

«За ними був лише один гріх – вони любили 

                                                                    Україну…»

   Наближається річниця трагічної дати для нашого села – 80 років масової депортації наших односельчан на каторжні заслання. Почалися ці депортації у березні 1941року, пік їх припав на червень 1941р., коли жінок з дітьми відправили до Казахстану, молодих жінок до Сибіру, а  чоловіків до Устьвимлагу Комі АРСР Російської Федерації. Ще одна хвиля депортації сталася у серпні 1944-го, коли багатьох чоловіків з Вовчинця  забрали у так звану «трудову армію» на відбудову Біломор-Балтійського каналу.

В Старововчинецькому краєзнавчому музейному комплексі завершено реекспозицію залу «Жертви тоталітарного сталінського режиму».

   Цей зал  справді наповнений болем і горем. Сотні фото наших односельчан. Зберігаються  спогади свідків та учасників тих подій, записані гуртківцями «Юні екскурсоводи-музеєзнавці»  (керівник гуртка «Юні екскурсоводи-музеєзнавці» Глибоцького ЦТКСЕУМ Гищук Лідія Петрівна). 

     Директор музейного комплексу  Вінтоник Ольга Георгіївна та  керівник гуртка  Гищук Лідія Петрівна   доклали максимум зусиль, щоб відтворити ті страшні часи, які пережили наші  предки.

                               Спогади наших земляків

Великою цінністю проведеної роботи є те, що всі ці матеріали можуть розповісти усім бажаючим про  ті страшні часи. А читати спогади свідків без сліз неможливо.

На жаль, у вітчизняній історії було багато трагічних сторінок. Але те пекельне полум’я загартувало українську націю. Ми згадуємо минуле, щоб не допустити чогось подібного в майбутньому.