Воно стало знаковою подією в українському державотворенні. Його Ухвала мала фундаментальне значення на подальшу перспективу й означала: буковинцям разом із усіма українцями треба жити в єдиній Соборній Україні. Цей основоположний акт українського державотворення на буковинській землі займає гідне місце серед таких визначних документів українського державного відродження, як чотири універсали Української Центральної ради, Конституція УНР, Маніфест Української Національної Ради 18-19 жовтня 1918 р. у Львові про створення Західноукраїнської держави (згодом ЗУНР) та ін. А ці документи, як відомо, були попередниками Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 р., Акту проголошення незалежності України 24 серпня 1991р., Конституції України 28 червня 1996р.
З нагоди Дня Буковинського віча ми запрошуємо користувачів до перегляду матеріалів виставки
ПОСВЯТА
УЧАСНИКАМ БУКОВИНСЬКОГО ВІЧА
Осінь:
час з’ясувати труд —
Будували
з піску чи глини?
Наша
перша і неспростовна суть —
Хочемо до
України!
Нас не
міряно, як борців легіон,
Нам
чіпляли бесаги на спини.
Через
мури, через терну заслон —
Хочемо до
України!
Нас
виводили з роду писарчуки,
Нам
міняли ім’я Калини.
Ми
світили вночі лоїві свічки:
Хочемо до
України!
Наші тут
голоси не покрили літа,
Їх
тримають шибки і стіни,
Наша воля
— царівна і нині свята:
Хочемо
України!
Віра
Китайгородська
Немає коментарів:
Дописати коментар