вівторок, 26 травня 2020 р.

Шість років тому почалися бої за Донецький аеропорт

26 травня 2014 року відбувся перший бій за Донецький міжнародний аеропорт - важливий стратегічний об'єкт та комунікаційний центр Східної України.
У ніч на 26 травня 2014 року угруповання проросійських сепаратистів здійснило спробу захопити летовище, авіасполучення на якому було припинено ще 6 травня. З другої спроби бойовики зайняли частину приміщень будівлі. Вони в ультимативній формі вимагали від українських силовиків, які знаходилися в старому терміналі аеропорту, скласти зброю і здатися. Український уряд, у свою чергу, теж висунув сепаратистам ультиматум про звільнення захоплених будівель. Жодна зі сторін не хотіла йти на поступки – розпочався бій.
242 дні українські військові, добровольці, медики й волонтери протистояли ворогу, затято відстоюючи рідну землю.
У різний час в аеропорту і прилеглих Пісках воювали бійці 95-ї та 79-ї десантних бригад, воїни 3-го кіровоградського полку спецпризначення і батальйону «Дніпро-1», артилеристи і танкісти 93-ї бригади, добровольці з ДУК «Правого сектору» і батальйону «ОУН», військові з інших частин.
Донецький аеропорт став своєрідним символом нескореності, зразком найвищого героїзму українських військових. Аеропорт називали «українськими Фермопілами», а мужніх захисників летовища супротивник назвав «кіборгами».

ВІЙСЬКОВИЙ ЖУРНАЛІСТ СЕРГІЙ ЛОЙКО НАПИСАВ КНИГУ ПРО БИТВУ "КІБОРГІВ" ЗА ДОНЕЦЬКИЙ АЕРОПОРТ
Лойко - єдиний іноземний кореспондент, який побував у Донецькому аеропорту в жовтні 2014 року і провів там чотири доби з "кіборгами". Саме герої його фотографій з Донецького аеропорту стали обличчями "кіборгів".
 «Аеропорт» – це не хроніка, не розслідування, не літопис. Це художній вимисел, заснований на реальних фактах. У книзі багато персонажів, багато переплетених драматичних сюжетних ліній. Роман не тільки і не стільки про війну. Він і про любов, про зраду, пристрасть, ненависть, лють, ніжність, відвагу, біль і смерть. Іншими словами, про наше сьогоднішнє й учорашнє життя.
Головний герой роману - російський журналіст Олексій Молчанов, що пише для американських видань. Всі події і сюжетні повороти вигадані, проте засновані на реальних подіях, а у багатьох персонажів є прототипи - люди, які віддали без краплі жалю, свої життя за те, щоб ворог не зміг йти далі. Цікаво не те, як саме відбувалася облога Донецького аеропорту, читачеві буде цікаво поставити себе на місце цих героїв, які всупереч небезпеці пішли на безпрецедентну жертовність. Стала б та чи інша людина поводитися в їх ситуації так само?
Роман по-справжньому захоплює і тримає в напрузі до самого кінця. А ще в книзі неймовірно багато сюжетних ліній - вони перетікають одна в іншу ... Майдан, війна, особисті переживання героїв і, звичайно ж, любов. Сам Сергій Лойко сказав про свою книгу так: «Цей роман особисто для мене - про кохання. У ньому дуже багато жіночих образів: одні головні, розкриті, інші –другорядні, зустрічаються тільки в епізодах. Але ці епізоди дуже важливі і наповнені. Як, наприклад, дружина комбата, дружина російського, мати російського солдата, дружина снайпера ... Ці жінки як би присутні на цій війні ... ».
В романі страшна правда очевидця про те, як смерть і героїзм стали буднями вчорашніх абсолютно мирних людей. Дуже проникливо і щиро, до болю і щему серця...

Вічна пам'ять усім, хто віддав життя за Україну...
Дякуємо тим, хто вижив!

Шановні користувачі! Читайте роман Сергія Лойко «Аеропорт» з цікавим сюжетом, з реальними подіями і у вас на багато що розкриються очі про цю війну - одну з найбільших трагедій України, чому обом сторонам конфлікту не потрібна ця війна і хто насправді вбиває жителів Донбасу.
Читати «Аеропорт» Сергія Лойка нелегко, страшно і боляче. Проте не прочитати його теж не можна. Нам, українцям, не можна не прочитати цю книжку, бо правда і страждання цього твору – це своєрідний катарсис: очищення і навіть відродження національного чуття, якого сьогодні бракує багатьом.

Книгу Сергія Лойко «Аеропорт» ви знайдете у нас в бібліотеці-філії №60 села Старий Вовчинець.

Немає коментарів:

Дописати коментар