День вишиванки

Сьогодні, у третій четвер травня, українці вже традиційно святкують 

День вишиванки.

                                                                                           Одягну я зранку білу вишиванку,

 Заплету у косу я червоний мак,

 Вмиюся росою з зілля на світанку

 І піду між люди так.

Хай усі навколо день новий стрічають,

Хай співають гучно радісних пісень,

 Бо сьогодні свято й весело святкують

Вишиванки День!!!

Українська вишиванка, нарівні з українською писанкою, є одним із яскравих символів української культури. До того ж, одягаючи вишиту сорочку, демонструєш не тільки її красу й унікальність, але й засвідчуєш свою приналежність до віковічної української культурної традиції.

Цього дня всі бажаючі традиційно приходять на роботу або навчання в українській національній вишитій сорочці, в той час як по всій країні і далеко за її межами проходять святкові ходи і флешмоби.

Так і учні Старововчинецького ліцею завітали у своїх вишиванках до місцевого краєзнавчого комплексу ім. І. К. Топало на виставку вишиванок. В експозиції були представлені понад 70 старовинних вишиванок з приватної колекції директора музейного комплексу Ольги Вінтоник. Ці сорочки вона збирала багато років від мешканців сіл нашого району та сусіднього Сторожинецького.

Про історію свята розповіла керівник гуртка Глибоцького ЦТКСЕУМ «Юні екскурсоводи» Лідія Петрівна Гищук.

Вишиванка вважається оберегом від усього лихого, що може статися в людському житті. Вона є символом краси та міцного здоров’я, а також щасливої долі. В Україні вишиванка теж символізує і родинну пам’ять, вірність та любов у сім’ї.

Лідія Петрівна розповіла про традиції візерунків за регіонами України.

Кожен регіон мав свої візерунки. Дуже цікавою була розповідь про Борщівську вишиванку Тернопільської області. Особливість борщівської вишиванки, якій уже понад п'ять століть, — у чорному кольорі її вишивки, що обрали неспроста.  Виникнення такої техніки вишивання пов’язують із трагічними подіями, що колись трапились у цьому краї. За легендою у XV–XVIII століттях на Борщівський край постійно нападали турки й татари, що несли за собою смерть. Так, під час одного з набігів, у кількох селах Борщівського району на Тернопільщині були вбиті всі чоловіки. Дівчата та жінки важко переживали втрати та оплакуючи свою гірку долю заприсяглися, що носитимуть траур за загиблими упродовж кількох поколінь.

А ще діти дізналися, що у стародавньому одязі закодовано багато символів сили, добробуту, краси та оберегів, що обов'язково вплине на того, хто вдягає вишиванку, про закодовані імена в українській вишиванці.

Зараз є можливість зашифрувати слова, назви міст та власне ім’я у схему українського орнаменту, який нагадує QR-код. Кожна літера – це вишитий символ, кожен символ – це потужний оберіг.

У нашій вишитій сорочці радість і журба, надія та сила, які віддавна супроводжують кожного українця. Вдягнувши наш національний одяг, ми вкотре доводимо, що любов до України живе у наших серцях.