Бібліотеки
- один з інструментів нашої цивілізації, який вже багато століть доводить свою
ефективність в процесах збереження, накопичення і передачі людських пізнань.
Вважається, що вперше аналоги сучасних бібліотек з’явилися ще близько 2,5 тис.
років до нашої ери на Сході. Це були зібрані в одному з древніх вавілонських
храмів міста Ніппур глиняні таблички на яких їх сучасники запам’ятали важливу
для них інформацію для наступних поколінь.
У Київській Русі перші бібліотеки
стали відкривати після прийняття християнства. Це були церковні бібліотеки,
серед яких у той час найбільшою вважалася заснована в 1037-му році князем
Ярославом Мудрим бібліотека Софії Київської. У цій бібліотеці зберігалося понад
дев’ятсот книг, що були виготовлені тоді виключно вручну. Для середньовіччя це
була грандіозна праця і в подальшому в майстернях при Софійському соборі
робилися книги, які увійшли в основу інших бібліотечних зібрань, наприклад,
бібліотеки при Печерському монастирі, яка стала найбільшим з кінця ХІ століття
центром культурного життя в Київській Русі.
Звичайно
ж іноді книги безповоротно гинули в запалі пожеж і військових баталій, згадаємо
лише знамениту Олександрійську бібліотеку. Так, з Софіївської бібліотеки
збереглися тільки лічені екземпляри, серед яких найвідоміші - це безцінне
Євангеліє. Примітно, що саме Слово Боже, Слово про спасіння і про Спасителя,
було для людей найбільш цінною книгою, гідною збереження для наступних
поколінь. Книга - Рейнське Євангеліє, на якій приносили клятву французькі
королі, а нині, продовжуючи цю традицію, приносять присягу президенти Франції,
колись вивезла з Києва Анна, дочка Ярослава Мудрого, це одна з тих небагатьох
збережених книг знаменитої Софіївської бібліотеки.
Віддаючи
данину поваги бібліотечному руху в незалежній Україні, 14-го травня 1998-го
року Президентом України було підписано Указ № 471/98 про щорічне святкування
Всеукраїнського Дня бібліотек. В Україні він відзначається 30-го вересня. За
даними проекту DilovaMova.com, ще з ХІІІ століття, в момент створення
Галицько-волинського князівства на Західній Україні вже почався активний
бібліотечний рух. При дворі філософа і книжника князя Володимира Васильковича
була створена велика книжкова рукописна майстерня. Звичайно поява друкарства в
середині XV століття справило грандіозні зміни по всьому світу, це не могло не торкнутися
бібліотечної справи. Масштабний розвиток і поширення бібліотек почалося в XVI
столітті. У Львові та Острозі з’явилися великі книгосховища. Вони створювалися
при освітніх установах. Бібліотека Київської академії була організована в XVII
столітті, а в XVIII столітті наявність бібліотек увійшло в моду у заможних і
шляхетських родів, козацьких старшин, будинків єпископів, при монастирях і
різноманітних школах.
До
другої половини ХІХ і початку ХХ століття в землях Західної України, що входила
тоді під протекцію Австро-Угорщини, стала діяти ціла мережа культурно-освітніх
осередків, під назвою «Просвіта». До 1914-го рока Просвіта налічувала близько
78-ми філій і 2944-х читальних закладів по всьому краю, покриваючи 75%
українських населених пунктів Галичини. До 1939-го рока цей показник виріс до
85%.
За
часів радянської влади бібліотечна справа була невід’ємною частиною державної
політики.
На
сьогоднішній день в Україні функціонують близько 40 тисяч великих і малих
бібліотек. Однією з провідних вважається Національна бібліотека Академії наук
України імені Володимира Івановича Вернадського, Державна історична бібліотека,
Державна бібліотека України для дітей, Національна парламентська бібліотека і
т. д. Загальна кількість бібліотечних працівників, зайнятих у цій справі
становить близько 53-х тисяч фахівців. Щороку українські книгосховища
обслуговують понад 17,5 мільйонів читачів.
У цей
день, Всеукраїнський День бібліотек, ми так само поспішаємо приєднатися до
привітань на адресу всіх працівників цього безцінного осередка, з віками
накопиченого, нашого людського досвіду і знань. Бажаємо Вам усіх благ, уваги
ваших читачів і ваших справжніх шанувальників! Зі святом бібліотек!
Немає коментарів:
Дописати коментар